Вівторок, 18.01.2022, 16:13
Вітаю Вас, Гість

Поради логопеда батькам майбутніх першокласників

Ваша дитина скоро піде до школи. Усі чекають цього моменту і рідні мріють щоб вона навчалася із задоволенням, радістю, старанністю. Але чи все ви зробили для цього? Чи готова дитина до навчання у школі? Чи достатньо розвинуте її мовлення? Від цього залежать її успіхи під час засвоєння предметів шкільної програми. До 5 років мовлення дитини має бути сформованим: вона повинна правильно будувати фразу, чітко вимовляти усі звуки рідної мови, словниковий запас має становити 2500-3000 слів. Якщо дитина має певні порушення, вона повинна відвідувати заняття логопеда. На занятті проводиться робота з подолання вад мовлення за спеціальною програмою. Дитина вчиться керувати мовленнєвим диханням, рухами артикуляційного апарату для правильної вимови звуків.

Пам’ятайте, це складна і клопітка праця. Не вимагайте від дитини щоб вона одразу правильно використовувала поставлений звук у повсякденному мовленні. Спираючись на завдання логопеда, дитина має багато разів повторювати звук у складах, словах, реченнях, віршах. Лише після цього звук з’явиться у повсякденному мовленні. Вірші, які насичені вивченим звуком, потрібно прочитати дитині, обговорити разом з нею зміст. Якщо дитина швидко запам’ятовує вірші, необхідно повторити в голос кілька разів аби малюк звик вимовляти потрібний звук.

Треба пояснити дитині, що наша мова складається зі слів, а слова зі звуків. Якщо один звук зникне зі слова, воно позначатиме зовсім інший предмет (кролик – ролик, сопілка – спілка). Теж саме відбувається, якщо неправильно вимовляється звук (рак – лак, зірка – сірка).

Тому потрібно добре слухати і вимовляти правильно всі звуки. Шановні батьки, лише з вашою допомогою ми разом зможемо допомогти дитині подолати вади мовлення. Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ.

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема, в розвитку її мовлення, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення мале вимовляє у колі близьких людей – батька, матері, бабусі. Однак, дехто з батьків вважає, що дитина навчається літературної мови лише у школі і не звертає належної уваги на формування мовлення дітей у дошкільному віці. Навчання мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з малечку, коли вона вимовляє перші слова. Дорослі мають прагнути забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини починають вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає дитині налагоджувати контакти з іншими дітьми, вільно висловлювати свої думки та бажання, сприяє успішному навчанню у школі. Малюків треба навчити правильно вимовляти звуки у словах і ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією та правильно дихати під час промовляння. Дошкільнят навчають правильно узгоджувати, слова в реченні (за родом, числом та відмінком) належним чином вживати різні частини мови, будувати речення. У дітей дошкільного віку треба виховувати й загальну культуру мовлення, вміння слухати звернене до їх мовлення, дивитися в очі співрозмовникові, не перебивати дорослих, не втручатися в їхню розмову. Батьки не мають права залишатися байдужими до мовленнєвих вад своїх дітей. У колі сім’ї дорослі розуміють малюка з півслова і він почувається спокійно. Але минають роки, розширюється коло спілкування дитини і ці вади стають на перешкоді налагодження контактів з однолітками, спричиняють певні ускладнення. Дитина стає мовчазною, сором’язливою, відлюдькуватою. Недостатньо розвинене мовлення, бідність словникового запасу негативно впливають на загальний розвиток дитини.

Шановні батьки! Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною. У жодному разі не повторюйте неправильну вимову дитини. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильне мовлення дорослих. Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки, граматичні помилки. Пам’ятайте, що головними співрозмовниками для дитини є її близькі.

Артикуляційна гімнастика

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків.

Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.

Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: "Язичок живе у своєму будиночку - ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята - це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи "Лопаточка", "Чашечка", "Голочка", "Трубочка", "Гірка"). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа "Гойдалка"), грати в хованки (вправи "Змійка", "Годинник"). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа "Смачне варення"). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа "Конячка")!"

Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.

Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

1. „Лопаточка". Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

2. „Неслухняний язичок". Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти "пя-пя-пя", неначе похлопувати свій "неслухняний язичок" верхньою губою.

3. „Чашечка". Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

4. „Голочка". Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

5. „Гірка". Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

6. „Трубочка". Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

7. „Годинник". Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч - ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

8. „Конячка". Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під'язикову зв'язку. Виконати 10-15 разів.

9. „Грибок". Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка" язик не повинен відриватися від піднебіння.

10. „Гойдалка". Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

11. „Смачне варення". Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

12. „Змійка". Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

13. „Маляр". Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

Вікові характеристики мовленнєвого розвитку

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослго. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Коли дитині потрібен логопед?

"Почне говорити, нікуди не дінеться", - заспокоюють себе мами. А дитина мовчить. Або насилу видає який-небудь простенький звук. "Ну, все в порядку. Скоро так розговориться, що не зупиниш", - задоволено кивають бувалі дорослі. Тоді як вихователі в садку зауважують: малюкові важко спілкуватися з однолітками.

Але це не так! Існують певні підстави, коли потрібно звернутися до логопеда:

1. Якщо дитина в дитинстві не «гулить» і не лепече (тобто не видає кумедних звуків типу «кхх, акхх, аги» і не повторює сама за собою склади «бу-бу-бу, та-та-та, ма-ма-ма»), варто звернутися до логопеда приблизно у перший рік.

2. Якщо дитина в 1,5—2,5 років практично не використовує зрозумілих слів, наприклад, «мама», «баба», «бі-бі», «кіт», «пити», «йди», а говорить своєю мовою, причому багато і активно — не чекайте 3 років, негайно звертайтеся до фахівця.

3. Якщо дитина в 1,5-3 роки уже все розуміє, а говорити не хоче, спілкується жестами і «муканням» — не чекайте, поки сама заговорить, краще перестрахуйтеся і переконайтеся, що це не алалія (відсутність або обмеженість мови у дітей внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних ділянок головного мозку).

4. Якщо дитина 4-5 років пом'якшує всі звуки — це можуть бути не звичайні пустощі, а серйозне мовне порушення.

5.Якщо дитина гаркавить (картавить), гугнявить, шепелявить, тобто спотворює звуки — терміново зверніться до логопеда, не звертаючи уваги на вікові нормативи появи звуків. Спотворення — це завжди мовне порушення, і самостійно воно не виправиться.

Шановні батьки, від Вас залежить майбутнє ваших дітей! Якщо у дитини є проблеми з мовлення, то краще буде, якщо вони одержать комплексну допомогу фахівців, які допоможуть якісно поліпшити або виправити мовленнєві порушення.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ ЗВУКИ МОВИ
Від 1 до 2 років А, О, Е, М, П, Б
Від 2 до 3 років У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й
Від 3 до 4 років С, З, Ц
Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ
Від 5 до 6 років Л, Р

«Щоб язичок був слухняним» (Поради логопеда)

У багатьох дітей часто спостерігається нерідко виражене відставання у мовленнєвому розвитку, яке в дошкільному віці зазвичай не привертає до себе особливої уваги батьків, проте в подальшому може перешкоджати якісному навчанню і призвести до появи специфічних помилок, зокрема на уроках української мови.

Дуже важливо виявити навіть найнезначніші відхилення мовленнєвого розвитку та виправити їх до початку навчання дитини грамоти. І батькам слід знати, що при нормальному мовленнєвому розвитку всі недоліки у вимові звуків дошкільником повинні зникнути не пізніше п'ятирічного віку.

Однією з необхідних умов опанування грамоти є чітке розрізнення дитиною всіх звуків мови на слух. Запис будь-якого слова передбачає уміння визначити кожен звук та склад слова по черзі і позначити їх відповідними буквами. Якщо ж деякі звуки здаються малюкові однаковими, то йому важко буде вибирати під час письма букви, відповідні цим звукам. Наприклад, у разі нерозрізнення на слух пари звуків [б]-[п] дитина не знатиме, яка перша буква — Б або П — має бути написана в словах «булка», «буряк».

Для перевірки слухової диференціації звуків доберіть картинки, на яких зображене розрізняється лише одним приголосним звуком, який слід перевірити. Дитина може розрізнити слова (наприклад, «білка» і «пилка», «коза» і «коса», «ніч» і «пін») лише за умови сформованості фонематичного сприймання, чіткої диференціації звуків.

Зверніть увагу, що за нормального мовленнєвого розвитку розрізнення всіх звуків на слух, а отже, і правильний вибір за змістом картинок, доступний дітям з дворічного віку. Крім того, важливо знати, що нерозрізнення дитиною деяких звуків на слух є основною причиною їх заміни в усному мовленні, а надалі — й на письмі. Пропоную деякі ігри, що стануть вам у пригоді.

►► Вправа «Впіймай звук»

Дорослий чітко промовляє підібрані слова, малюк має плеснути в долоні, якщо в слові почує заздалегідь визначений звук. При цьому в запропонованих словах не повинно бути інших подібних за вимовою звуків. Обраний для практикування звук треба виголошувати дещо підкреслено.

►► Ігри

«Луна»

Грати можна удвох і великою групою. Обираємо ведучого (він і буде «луною»), який має повторювати те, що йому скажуть. Почніть із простих слів, потім перейдіть до важких і довгих. Спробуйте пропонувати для повторення віршовані і прозаїчні фрази. Якщо «Луна» відповіла правильно п'ять разів, призначайте по колу наступного учасника гри.

«Абетка»

Дитина разом із дорослим придумують та називають слова на кожен звук у абетці. Можна влаштувати змагання, хто назве слів більше, коли в дитини буде вже великий словниковий запас.

«Ланцюжок із слів»

Кожний учасник гри називає слово на той звук, який був останнім у попередньому слові. Таким чином привертаємо увагу на виокремлення необхідного за умовами гри звука і спонукаємо на добір слова, в якому цей звук буде попереду.

«Зіпсований телефон»

Усі, звісно ж, пам'ятають гру свого дитинства. Вона якнайкраще підходить для розвитку фонематичного слуху в дошкільників.

«Плутанина»

Звертаємо увагу дитини на те, як важливо не плутати звуки між собою. На підтвердження цієї думки читаємо жартівливі віршики.

Височенні кучугури
намела метелиця.
Білим килимом (пісок)
під дерева стелиться.

Кімнату до свята
малі прибирали.
На стінах і вікнах
(морквини) чіпляли.

Їхав-їхав Дід Мороз
через поле, через ліс.
І (картоплю) у мішку
діточкам малим привіз.

Діти дуже люблять небилиці і з радістю можуть самі придумати такі ж жарти. Спробуйте вигадати слова, змінюючи лише одну букву, наприклад:

* «ночі — очі;
* мати — хати;
* білка — гілка;
* млин — клин».

►► Вправа-тест «Пиши знаками»

Вправа-тест «Пиши знаками» корисна для визначення рівня фонематичного слуху. Запропонуйте дитині записати слово, але не буквами, а знаками, позначаючи голосні звуки кружечками, а приголосні рисками. Скільки звуків у слові, стільки й знаків. Наприклад, слово «суп» слід записати так: риска, кружечок, риска. Після того, як ви переконалися, що дитина зрозуміла завдання, продиктуйте слова, а вона запише їх на аркуші паперу у вигляді «шифру».

Інший варіант цього завдання: Ви пропонуєте дитині картки-картинки, на яких зображені тварини (пес, лев, слон, корова та ін.), і картки звукових схем слів, відповідні карткам-картинкам тварин, у вигляді «шифровок». Завдання дитини полягає в тому, щоб визначити, яка схема підходить до кожного слова.

Всі запропоновані і подібні ним вправи потрібно практикувати, доки дитина не навчиться легко справлятися зі всіма завданнями. Лише за цієї умови можна бути впевненими в тому, що майбутній школяр навчився розрізняти звуки на слух, а отже, і навчання грамоти не буде для нього складним.